Автор: med1

Повідомлення з Електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ) з кодом підтвердження, номером е-рецепта або е-направлення з 20 лютого 2025 року надходитимуть в Viber. СМС при цьому залишаться як гарантований канал доставки таких повідомлень.  Відповідні зміни стали можливі завдяки змінам внесеним в постанову КМУ № 411 “Деякі питання електронної системи охорони здоров’я” від 25 квітня 2018 року.

У разі наявності в пацієнта Viber  повідомлення з ЕСОЗ першочергово надсилатиметься саме цим каналом зв’язку. 

У разі відсутності у пацієнта Viber йому буде доставлено СМС. 

Наступним етапом доставки повідомлень з ЕСОЗ буде доставка пуш повідомлень через Дію. Про це також додатково проінформуємо.

Якщо пацієнт не має телефону?

Пацієнти, які не мають телефону, як і раніше, зможуть отримати інформаційну довідку. 

При реєстрації в електронній системі охорони здоров’я пацієнтів, які не мають телефону, з типом методу автентифікації пацієнта “за документами” лікар створює е-рецепт, е-направлення та роздруковує інформаційну довідку, яка дублює ту ж інформацію, що у е-рецепті чи е-направленні, а також додатково код підтвердження.

Якщо обрана автентифікація через іншу особу (для дітей до 14 років або для недієздатних осіб як додатковий спосіб автентифікації), то повідомлення надходитиме одному з батьків або законному представнику.

Дефекація є заключним етапом процесу травлення, коли з організму виводиться перероблена їжа. Консистенція, колір і запах калу дитини вказує на роботу її травної системи.

Скільки разів на день має какати дитина?

Кількість випорожнень для кожної дитини індивідуальна і залежить від віку та раціону харчування. Новонароджені діти в середньому какають п’ять-сім разів на добу, приблизно після кожного годування. З віком кількість випорожнень скорочується до одного-двох разів на добу, оскільки організм дитини розвивається і краще засвоює поживні речовини, тому відходів процесу травлення стає менше.

Дефекація новонародженого починається смолистим чорним калом (меконієм). Перший звичайний кал у дитини з’являється через два-три дні після народження. У нормі немовля може спорожняти кишківник від кількох разів на добу до одного разу на кілька днів.

” Немовля какає дуже часто. Сказати конкретно, скільки разів на день це відбувається, складно, адже кількість випорожнень дуже індивідуальна і частково залежить від харчування малюка. Діти, які харчуються грудним молоком, зазвичай какають більше і частіше, ніж діти, яких годують сумішами. Але п’ять-шість разів на день — це середні показники для всіх малюків.” 

Стілець (кал) немовлят відрізняється від калу дорослих. Батькам важливо стежити за процесом дефекації дитини, щоб вчасно виявити проблеми із травленням.

Оскільки немовля харчується тільки грудним молоком або молочною сумішшю, його кишківник тільки починає наповнюватися власною мікрофлорою. Нормальна консистенція калу немовлят коливається від м’якої до рідкої. Проте рідкий стілець для дітей вважається нормою, якщо він буває не завжди, а лише в окремих випадках протягом дня.

Коли після шести місяців у раціон дитини вводиться прикорм, характер її випорожнень змінюється: кал стає твердішим і щільнішим, але ще не повністю сформованим. Стілець стає оформленим (таким, що нагадує м’яку ковбасу з гладкою поверхнею), коли дитина харчується із загального столу, зазвичай після півтора-двох років.

На консистенцію калу в дітей дошкільного та шкільного віку впливає їжа. Наприклад, велика кількість волокнистих продуктів може стати причиною вкраплень неперетравленої їжі в стільці. Деякі продукти (наприклад, сирі овочі та фрукти) можуть викликати рідкі випорожнення, інші (рис, банани, макарони) — тверді. Щоб уникнути проблем із дефекацією, рекомендується не давати дитині однотипну їжу у великих кількостях, особливо нові та екзотичні продукти.

“Коли малюк починає вживати тверду їжу, його кал стає твердішим, а випорожнення — рідшими. Зміни калу пов’язані з характером продуктів, які надходять в організм. При вживанні молока та рідких сумішей дитячий кал був м’яким і водянистим, з твердою їжею стає схожим на кал дорослого.”

Як виглядає закреп у дитини?

У маленької дитини закрепом вважається відсутність випорожнень більше п’яти днів. Симптоми закрепу можуть включати твердий кал великого діаметру, напруження, дискомфорт та біль під час дефекації (часто супроводжуються плачем під час або після випорожнення), твердий живіт.

Причина закрепу у дитини частіше може бути у харчуванні. Якщо дитина на грудному вигодовуванні, то на свій раціон необхідно звернути увагу матері. Якщо ж дитина харчується сумішами, потрібно переглянути їх склад. Можливі причини закрепу у дитини:

• порушення харчового режиму (переведення з грудного молока на суміш, заміна суміші, неправильне введення прикорму, незбалансоване харчування);
• мала кількість клітковини (овочів, фруктів, злаків) у раціоні годуючої матері або дитини, а також зловживання їжею тваринного походження (м’ясом, молочними продуктами);
• харчова алергія та непереносимість деяких продуктів харчування (молока, злаків);
• зневоднення організму (вживання недостатньої кількості води впродовж дня);
• порушення мікрофлори кишківника (дисбактеріоз);
• вживання деяких медикаментозних препаратів (сиропів від кашлю, жарознижувальних, розвільнюючих засобів);
• часте використання газовідвідної трубки (для виведення газів із кишківника при кольках);
• хвороба Гіршпрунга (порушення іннервації прямої кишки).

За відсутності спорожнення кишечника у дитини більше п’яти діб, занепокоєння та болях у животі необхідно звернутися до педіатра за консультацією. При порушеннях роботи органів травної системи може знадобитися лікування.

Необхідно недопускати закрепів у дитини, оскільки твердий та сухий кал може пошкодити слизову оболонку ануса та спричинити анальну тріщину. Іноді закреп настільки сильний, що дитина не може випорожнити кишківник без допомоги. У даних ситуаціях можуть бути потрібні клізми або проносні, але їх треба використовувати тільки за призначенням лікаря.

” Дитячий кал у нормі м’який, тому утворення стільця, схожого на гранули, вже може бути ознакою запору. Дуже тверді та каміннєподібні фекалії вимагають звернення до лікаря, оскільки можуть вказувати на зневоднення дитячого організму. Серед інших ознак зневоднення — зменшення кількості сліз і слини, запалі очі та тім’ячко.”

Як виглядає діарея у дітей?

Діарея (пронос) — це розлад кишківника, який проявляється в частих і рідких випорожненнях. Причини проносу у дітей можуть включати:

• вірусні та бактеріальні інфекції, паразитарну інвазію (ротавірусну інфекцію, кишкові інфекції, глисти, сальмонельоз);
• прорізування зубів;
• побічний ефект деяких медикаментозних препаратів (наприклад, антибіотиків, які можуть спровокувати дисбактеріоз та розлад кишківника);
• недотримання правил гігієни (погано промита пляшечка для годування, соска чи немиті руки);
• непереносимість чи алергічна реакція на окремі продукти харчування.

Пронос може бути небезпечним для дитини, оскільки вона втрачає значну кількість рідини. Також діарея може вказувати на розвиток інфекції, яку важливо усунути. При діареї у дитини понад два дні треба записатися на консультацію до педіатра.

” Початок діареї батьки навряд чи пропустять: про пронос свідчить часте і рясне виділення рідкого калу. Іноді діарея може супроводжуватися блювотою, слабкістю, підвищенням температури та зміною кольору фекалій на темніший із червоним відтінком.” 

Який колір калу може бути у дитини?

Колір стільця у дитини варіюється від гірчично-жовтого до темно-коричневого. Зелені або жовті випорожнення з білими або червоними вкрапленнями вважаються нормою, якщо є разовою реакцією на деякі продукти харчування. Кольори калу у дитини, що вимагають звернення до педіатра:

• знебарвлений, білий кал (може вказувати на проблеми з печінкою та порушення відтоку жовчі, запалення підшлункової залози);
• смоляно-чорний кал (може свідчити про наявність перетравленої крові у шлунково-кишковому тракті через проблеми зі шлунком або кишківником);
• червоний кал (вказує на наявність у калі свіжої крові, яка надходить з товстої або прямої кишки, може бути при анальній тріщині);
• зелений кал (характерна ознака розвитку бактеріальної чи вірусної інфекції в організмі).

Зміни кольору калу можуть бути обумовлені додаванням до раціону деяких продуктів харчування. Якщо зміни кольору калу у дитини з коричневого на білий, чорний чи зелений не пов’язані з харчовим раціоном, потрібно звернутися до педіатра за консультацією. Лікар збере докладний анамнез (розпитає про харчування дитини, характер випорожнень) та призначить додаткові дослідження, щоб виявити причину проблем із травленням.

” Колір калу дитини може змінюватися від жовтого до коричневого. Так, жовті фекалії говорять лише про те, що молоко або суміш швидко проходять травним трактом. Коли цей процес трохи сповільнюється, кал може набувати зеленого відтінку, а якщо травлення уповільнюється ще сильніше, то він стає коричневим.” 

Які продукти викликають зміни кольору чи консистенції калу у дітей?

Зміна консистенції та кольору фекалій у немовляти може відбуватися через нововведення в харчуванні годуючої матері, введення прикорму або переходу на штучну суміш. Колір випорожнення дитини визначається кількістю конкретного пігменту в їжі його раціону.

Вживання значної кількості рослинних продуктів зеленого кольору (шпинату, броколі, щавлю, салату, стручкової квасолі) може спричинити зелений кал. Причиною появи червоного або фіолетового калу можуть бути буряк, чорниця, шовковиця. Забарвити фекалії дитини в чорний колір можуть залізовмісні препарати або активоване вугілля.

Як зміна дитячої суміші впливає на випорожнення новонародженого?

Зміна дитячої суміші може спровокувати зміни стільця (його запаху, кольору та консистенції), оскільки продукція може мати інший склад та концентрацію поживних речовин. Також зміна у харчуванні новонародженого може супроводжуватися здуттям живота, підвищеним газоутворенням, діареєю чи закрепом.

Рекомендації щодо зміни харчування дає педіатр. Вводити нову суміш необхідно поступово (зазвичай починають із заміни одного годування на день), щоб дати можливість дитині звикнути до нової текстури та смаку. Різка зміна дитячої суміші може стати причиною проблем із травленням.

Як дієта годуючої матері впливає на стілець дитини?

Стілець дитини на грудному вигодовуванні повністю залежить від раціону матері. Якщо жінка дотримується рекомендованої дієти, уникає алергенних продуктів, жирних та гострих страв, то стілець у немовляти буде в межах норми. Якщо жінка вживає багато жирної їжі, то травлення у дитини ускладнюється, що може призвести до закрепів. За наявності надто великої кількості легкозасвоюваних вуглеводів у раціоні (наприклад, здобної випічки) випорожнення в немовляти можуть стати рідкими та пінистими, також можуть бути присутніми бурчання в животі та кишкові кольки.

Існують продукти (наприклад, шоколад, цитрусові), вживання яких годуючою матір’ю може спровокувати алергічну реакцію у дитини. Алергія може проявлятися не тільки висипаннями та почервонінням на шкірі, але й змінами випорожнень — кал може стати рідким, з великою кількістю слизу чи вкрапленнями крові. Нестача молока або зневоднення в організмі годуючої матері теж буде проявлятися на консистенції калу дитини: він стає більш твердим, іноді «розсипчастим», з’являються закрепи.

Чому кал у дитини може мати різкий чи незвичайний запах?

У дитини, яка перебуває на грудному вигодовуванні, нормою вважається специфічний, злегка кислуватий запах калу. При штучному вигодовуванні, стілець немовляти буде мати неприємний каловий запах, схожий із запахом у дорослих.

Різкий і незвичний запах дитячого калу може свідчити про порушення травлення або патологічні процеси в організмі. Смердючий запах може вказувати на інфекційний процес в органах шлунково-кишкового тракту. Гнилий або тухлий запах калу може з’явитися на тлі дефіциту травних ферментів або внаслідок порушення обмінних процесів (наприклад, при дефіциті заліза, білка, надлишку аміаку).

Що означає піна в калі у новонародженого?

Пінистий кал у новонародженого може бути ознакою дисбактеріозу (дефіциту корисних бактерій у кишківнику, які необхідні для травлення). Порушення балансу мікрофлори може мати тимчасовий характер (через адаптацію органів шлунково-кишкового тракту до їжі) та не вимагати спеціального лікування. У деяких випадках лікар може призначити пробіотики та пребіотики.

Піна в калі у новонародженого також може вказувати на лактозну недостатність — стан, при якому організм не може перетравлювати лактозу (молочний цукор) через порушення вироблення ферменту лактази. Патологія має генетичний характер і підтверджується за допомогою лабораторних аналізів.

Пінистий і зелений кал у немовлят може бути симптомом кишкової інфекції. Інфекція у дитини, як правило, супроводжується болем у животі, лихоманкою та погіршенням загального самопочуття.

При пінистому стільці у дитини необхідно здати копрограму (загальний аналіз калу). Аналіз дозволяє дослідити фізико-хімічні властивості калу, виявити порушення та запалення у травному тракті.

Чому буває слиз у калі у дитини?

Домішки слизу в калі дитини є нормою, якщо вони бувають нечасто і в невеликих кількостях. Слиз у стільці немовляти на грудному вигодовуванні може з’явитися внаслідок порушень у харчуванні матері (наприклад, після вживання великої кількості кисломолочної продукції). Інші причини слизу в калі дитини:

• дисбактеріоз;
• незасвоєння лактози;
• вживання антибактеріальних препаратів, порушення мікрофлори кишківника та кандидоз;
• синдром подразненого кишківника (розлад роботи органу, що проявляється порушенням його функції перистальтики та випорожнення).

Зелений слиз у дитячих фекаліях може бути ознакою бактеріологічного ураження травної системи. Грудки або згустки білого густого слизу в калі можуть бути наслідком зараження глистами.

Що означає кров у калі у дитини?

Кров у калі може свідчити про кровотечу з нижніх чи верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Яскраво-червоні прожилки в стільці дитини можуть вказувати на пошкодження слизової оболонки товстого кишківника або прямої кишки (наприклад, при виразковому коліті або анальній тріщині). При ураженні шлунка або тонкої кишки кал дитини може мати чорний колір. Ушкодження слизової оболонки шлунка може спровокувати алергічна реакція на деякі продукти харчування.

Кров у калі не є нормою. Необхідно виявити причину її появи та розпочати лікування, оскільки регулярна втрата крові навіть у мікроскопічних кількостях може призвести до залізодефіцитної анемії. Потрібно звернутися до педіатра для обстеження.

Чому немовля пукає, але не какає?

Якщо дитина пукає, але не какає, і при цьому її нічого не турбує — немає закрепу, живіт м’який, немає болю чи температури, малюк не тужиться і не плаче — не треба хвилюватися. Дитина може пукати, але не какати через підвищене газоутворення в кишківнику. Якщо відходження газів завдає немовляті дискомфорту (воно плаче і підтягує ноги до живота), треба проконсультуватися з лікарем.

Що робити при закрепі у дитини?

Закреп може мати тимчасовий характер і бути наслідком змін у раціоні. При закрепі у немовляти можна робити масаж живота за годинниковою стрілкою, що сприяє покращенню перистальтики кишківника та полегшенню процесу травлення. Стимулювати кишківник та допомогти дитині впоратися із закрепом може допомогти акуратне підтягування зігнутих у колінах ніг до живота. Важливо давати пити воду дитині.

При проблемах з дефекацією, які тривають понад п’ять днів, треба звернутися до педіатра. Лікар оцінить стан дитини, при необхідності скерує на подальші обстеження, дасть рекомендації щодо лікування та харчування. Терапія при закрепі у дитини може включати:

• проносні засоби (підбираються в залежності від віку дитини, переважно давати препарати на основі лактулози);
• свічки та клізми (існують дитячі гліцеринові свічки та мікроклізми);
• зміна раціону харчування (при грудному вигодовуванні матері потрібно відмовитися від борошняного, солодкого, їсти більше свіжих овочів та фруктів);
• перехід на іншу суміш (у деяких випадках лікарі рекомендують перевести дитину на кисломолочні суміші, щоб нормалізувати випорожнення);
• зміна режиму пиття (педіатр може рекомендувати додати чи збільшити кількість води на день).

Самостійно лікувати закреп у дитини за допомогою ліків не можна, оскільки препарати можуть спричинити подразнення кишківника та викликати звикання. Також не можна постійно користуватися водяними клізмами, оскільки вони вимивають корисну мікрофлору кишківника, що може призвести до дисбактеріозу. Засоби народної медицини (наприклад, трав’яні відвари, олії) можуть спровокувати ускладнення у вигляді алергічних реакцій.

Як зупинити діарею у дитини?

Лікування діареї у дитини грудного віку залежить від причини її виникнення. Насамперед педіатри рекомендують змінити харчування матері або змінити суміш (наприклад, на безлактозну). Також лікар може призначити препарати для припинення діареї та засоби для відновлення електролітного балансу.

У 2025 році НСЗУ деталізувала перелік безоплатних послуг для пацієнта в амбулаторних умовах. Тож цьогоріч за пакетом “Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах” в 2025 році передбачено п’ять сервісів. 

Розповідаємо, як НСЗУ оплачує медичні послуги в амбулаторних умовах.

Сервіс “Консультації та лікування”

У 2025 році передбачено 40 класів в межах даного сервісу. Якщо пацієнту надали послуги декілька спеціалістів в межах різних класів, то ці послуги будуть оплачені. 

Наприклад, якщо пацієнт має направлення на консультацію до лікаря-офтальмолога та направлення до лікаря-хірурга, то пацієнт може отримати консультації як в один день, так і в різні. 

НСЗУ не обмежує отримання консультацій різних лікарів у часі та оплатить ці послуги. 

Сервіси “Інструментальні обстеження” та “Лабораторні обстеження”

У 2025 році передбачено 5 класів сервісу “Інструментальні дослідження”, серед яких Магнітно-резонансна томографія, Комп’ютерна томографія, Рентгенологічні дослідження, Ультразвукове дослідження та Клінічні інструментальні дослідження. НСЗУ оплачує  одне інструментальне обстеження в межах одного класу одному пацієнту, що може становити до 5 обстежень за день. Наприклад, в один день пацієнту можуть зробити рентгенологічне обстеження, УЗД, КТ або МРТ і ще одне клінічне інструментальне обстеження (ЕКГ або холтеровське дослідження, або аудіометрію або інше клінічне інструментальне обстеження), і ці послуги будуть оплачені.

Лабораторні обстеження НСЗУ оплачує без обмежень в кількості на добу.

Чи оплачуються УЗД різних органів?

Пацієнт може зробити УЗД кількох різних органів безоплатно. Для цього лікар внесе в ЕСОЗ відповідний код обстеження, який включатиме УЗД кількох органів або систем, наприклад обстеження органів травлення та сечостатевої системи. 

Сервіс “Процедури”

У 2025 році передбачено 10  класів сервісу “Процедури”. Це передбачає, що в один день пацієнту може бути виконано до 10 процедур, по одній із жодного класу. Наприклад, в один день одному пацієнту може бути виконано бронхоскопію під анестезією, перев’язку рани та внутрішньовенну ін’єкцію, то НСЗУ оплатить ці 4  послуги медзакладу. 

Слід зазначити, що обмеження послуг за кожним класом кожного сервісу не стосується дітей. 

Ургентні (невідкладні) стани без госпіталізації

Якщо пацієнт потрапляє в медзаклад і йому надається допомога без госпіталізації під час перебування в приймальному відділенні або відділенні екстреної та невідкладної допомоги або цілодобовому травматологічному пункті, то НСЗУ оплатить таку послугу. 

Профілактичні огляди

В межах профілактичних оглядів один раз на рік сплачуються такі послуги:

• гінекологічне обстеження;
• рентгенографічне обстеження;
• обстеження очей та зору;
• обстеження слуху;
• загальне медичне обстеження здоров’я школярів, студентів та інших певних груп населення.
• обстеження у зв’язку зі вступом до навчального закладу;
• обстеження здоров’я членів спортивних команд старше 18 років
• обстеження для допуску для проживання в закладах тривалого перебування

Профілактичні огляди дітей, які повинні проводяться відповідно до галузевих стандартів, медичні огляди дітей для участі в спортивних змаганнях, перед їх поїздкою до літнього табору, а також для усиновлення – оплачуються без обмежень.

Наголошуємо, якщо військовослужбовець перебуває на стаціонарному лікуванні або реабілітації і потребує зуболікування чи зубопротезування, він має право їх отримати і ці послуги будуть оплачуватися закладу, який надав їх за договором з НСЗУ. 

Послуги можуть надаватися як в одному, так і в різних закладах охорони здоров’я та будуть оплачені НСЗУ. Жодних обмежень щодо оплати цих випадків Національна служба здоровʼя України не вводила. 

Безоплатне зуболікування для захисників і захисниць – важливий елемент ветеранської політики у сфері охорони здоров’я, який спрямований на комплексне відновлення їхнього здоров’я. 

Нагадаємо, у 2024 році особливості пілотного проекту із зубопротезування визначено постановою КМУ №212 від 27.02.2024. 

На 2025 рік вже розроблено новий Порядок використання коштів для реалізації пілотного проекту. Наразі очікується його погодження. 

Отримати медичні послуги із зубопротезування/зуболікування безоплатно 

військовослужбовці та ветерани можуть в закладах, які уклали договір з НСЗУ на пакет послуг пілотного проєкту “Зубопротезування окремих категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України”. 

Для отримання послуги необхідне направлення лікаря-стоматолога, а також заява в довільній формі (про отримання послуги за пілотним проєктом вперше) з наданням копій документів з пред’явленням їх оригіналів: 

• паспорт громадянина України; 
• облікова картка платника податків; 
• посвідчення (учасника бойових дій / особи з інвалідністю внаслідок війни / посвідчення учасника війни та/або військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу). 

Зауважимо, що військовослужбовці, які не перебувають у відпустці, також мають отримати скерування (направлення) від командира військової частини. А потім звернутися до лікаря, який надасть направлення для отримання відповідної послуги. 

Є кілька варіантів, як знайти медичний заклад з договором: 

1. Зателефонувати до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77. Сказати оператору, в якій області пацієнт хоче отримати послуги з лікування чи протезування зубів. Оператор продиктує телефони та адреси стоматологічних закладів.
2. Самостійно знайти медзаклад на онлайн-карті НСЗУ “Надавачі медичних послуг за напрямом “Зубопротезування окремих категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України” https://cutt.ly/EeDcB8Av У полі фільтрів ліворуч обрати область або населений пункт. На сторінці залишаться відібрані заклади з інформацією про графік роботи, телефонами для зв’язку та адресою.

Міністерство охорони здоров’я України повідомляє, що з 01 січня 2025 року звернення громадян, що стосуються питань сфери охорони здоров’я, будуть опрацьовуватися на телефонній «гарячій лінії» МОЗ за номером 0800-505-201.

Додатково за номером 0800-602-019 працюватиме лінія, призначена для консультування у рамках реформи МСЕК з питань функціонування програмного забезпечення «Електронна система щодо оцінювання повсякденного функціонування особи» та організаційних питань впровадження такого оцінювання.

На ранніх стадіях рак виліковний. Своєчасна діагностика онкозахворювань за допомогою інструментальних досліджень дозволяє вчасно виявляти хворобу, підвищує шанси на успішне лікування та рятує життя. Програма медичних гарантій дає можливість кожному громадянину України безоплатно проходити профілактичні обстеження на онкологічні захворювання, незалежно від місця свого проживання чи реєстрації. 

Рання діагностика найпоширеніших онкозахворювань є пріоритетним напрямком у Програмі медичних гарантій і включає безоплатні послуги з досліджень на рак за шістьма пакетами: 

• “Мамографія” – обстеження молочних залоз рентгенівським методом задля виявлення патологічних змін у молочних залозах 
• “Гістероскопія” – обстеження порожнини матки та цервікального каналу допомагає виявити внутрішньоматкові патології на ранніх етапах, коли їх ще не видно на УЗД. 
• “Езофагогастродуоденоскопія” – обстеження стравоходу, порожнини шлунка та дванадцятипалої кишки. Дозволяє виявити запальні процеси, структурні аномалії верхніх відділів ШКТ. Також можливо побачити новоутворення на ранніх етапах до появи специфічних симптомів, а також за необхідності взяти матеріал для біопсії. 
• “Колоноскопія” – обстеження слизової оболонки прямої, товстої та частини кінцевого відділу тонкої кишки, виявлення запальних процесів та новоутворень за необхідністю проведення біопсії. 
• “Цистоскопія” – обстеження уретри та сечового міхура, з можливістю забрати матеріал для біопсії та здійснити візуалізацію новоутворень. 
• “Бронхоскопія” – обстеження трахеї та бронхів, яке дозволяє виявити захворювання слизових оболонок, за необхідністю взяти зразки тканини на біопсію або ж видалити інородні тіла, які потрапили в дихальні шляхи. 

Внутрішньо переміщені особи можуть отримати послуги з ранньої діагностики новоутворень у будь-якому з 840 медичних закладів, які мають укладені договори з НСЗУ на відповідні пакети послуг: 

• Мамографія: 270 медичних закладів 
• Гістероскопія: 503 медичні заклади 
• Езофагогастродуоденоскопія: 717 медичних закладів 
• Колоноскопія: 600 медичних закладів 
• Цистоскопія: 407 медичних закладів 
• Бронхоскопія: 294 медичні заклади

Як отримати послугу з раннього виявлення новоутворень 

• Електронне направлення – його видає сімейний або лікуючий лікар. З електронним направленням пацієнт звертається до медичного закладу, який надає послугу за відповідним пакетом. 
• Підставою для проходження діагностичних досліджень з метою профілактики є також досягнення пацієнтами певного віку. Для мамографії та колоноскопії – це вік від 40 років, а для цистоскопії, езофагогастродуоденоскопії, гістероскопії, бронхоскопії – від 50 років. 

Внутрішньо переміщеним особам, як і іншим громадянам, в межах обраних пакетів доступні безоплатні послуги: 

• Консультація лікаря перед дослідженням.
• Проведення дослідження.
• Консультація анестезіолога перед анестезіологічним забезпеченням (за потреби).
• Проведення місцевої або загальної анестезії (за потреби).
• Забір та направлення біологічного матеріалу для проведення гістологічного дослідження (за потреби).
• Опис результатів досліджень, оформлення заключення та протоколу втручання.
• За необхідності направлення пацієнта/-ки для отримання спеціалізованої медичної допомоги або інших медичних послуг.
• Надання результатів обстеження на плівці та/або запис на цифровий носій пацієнтів (за бажанням) тощо.

Ознайомитися з повним обсягом кожного діагностичного обстеження можна на сайті НСЗУ в розділі Вимоги ПМГ 2024, обравши потрібний пункт, або за посиланням: https://cutt.ly/ieIPVARP . 

Як знайти заклад, який надає послуги з діагностичного обстеження раннього виявлення новоутворень 

• Зателефонувати до контакт-центру НСЗУ 16-77: оператор підкаже, які медичні заклади поруч мають договір з НСЗУ на надання тієї чи іншої послуги з дослідження. 
• На сайті НСЗУ: аналітична панель/дашборд “Електронна карта місць надання послуг за програмою медичних гарантій”. У полі фільтрів обрати потрібну область, населений пункт та “Напрям допомоги” і потрібний “Пакет послуг”. Карта залишаться заклади з контактами. Перейти до дашборду можна за посиланням: https://cutt.ly/keDoF37u 

Куди і як поскаржитись, якщо відмовляють у наданні послуги або вимагають сплатити за неї? 

Якщо під час звернення до закладу внутрішньо переміщеній особі 

відмовляють у наданні послуги, вимагають оплатити послугу, яку покриває 

Програма медичних гарантій, чи зробити благодійний внесок – це порушення 

прав пацієнта та умов договору НСЗУ з медичним закладом. У такому випадку 

потрібно подати звернення щодо порушення:

• зателефонувати до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77, оператор допоможе зафіксувати скаргу. 
• подати скаргу через електронну форму на сайті НСЗУ: обрати в меню зверху розділ “Громадянам”, далі – “Зворотній зв’язок. Тут можете залишати свої запитання, зауваження, пропозиції, заяви та скарги”. Або перейти за посиланням: https://cutt.ly/5eb9XKbN.

Програма медичних гарантій забезпечує усім українцям однаковий безоплатний перелік та доступ до медичних послуг, незалежно від наявності статусу внутрішньо переміщеної особи. Більше про безоплатні медичні послуги, які можна отримати за Програмою медичних гарантій, в електронному посібнику «Гід по Програмі медичних гарантій для пацієнта 2024». Завантажити посібник можна за посиланням.

Істерики у дітей можуть бути результатом емоційного перевантаження, труднощів з вираженням почуттів, стресу. Розуміння причин примхливої поведінки допоможе батькам коректно реагувати на ситуацію.

Що таке істерика?

Дитяча істерика — це емоційна реакція, яка проявляється у вигляді криків, плачу, капризування чи агресії. Найчастіше виникає у малюків віком від одного до чотирьох років (період, коли дитина ще не вміє достатньо зрозуміло виражати свої почуття словами). Істерика може супроводжуватися напруженням кінцівок, вигнутою спиною, свідомим тупанням ногами, падінням на підлогу.

Істерика в дитини може бути наслідком емоційного перевантаження, наприклад, неспроможності впоратися з гнівом, надміру негативних вражень, невдачі в повсякденних справах (грі, навчанні) чи розчарування. Сплески емоцій можуть виникати внаслідок втоми, голоду чи зміни оточення (наприклад, в дитячому садочку, на ігровому майданчику, в магазині, в гостях).

Ще однією ймовірною причиною є потреба привернути увагу батьків або отримати бажане (іграшку, ґаджет, солодощі), тобто маніпуляція. Маніпулятивна поведінка може проявлятися вже у два-три роки, коли діти починають усвідомлювати свою здатність впливати на оточуючих. Дитячі маніпуляції можуть посилюватися в дошкільному віці та в ранньому шкільному віці, коли діти стають більш соціально активними.

Як зрозуміти, що в дитини істерика?

Ознаки дитячої істерики можуть включати різкі крики, плач, агресивні жести (відштовхування інших людей), падіння на підлогу. Дитина може червоніти, трястися, не реагувати на заспокійливі слова або спроби батьків втішити. Інколи діти затримують дихання, блюють, ламають речі або травмують себе (наприклад, кусають, щипають, б’ються головою до стіни, підлоги, меблів) чи інших людей, тікають.

Види дитячих істерик

На незадовільну ситуацію діти можуть реагувати по-різному — реакція залежить від їхнього віку, рівня розвитку. Найпоширенішими видами та проявами істерик у дітей є:

• емоційні реакції — з’являються через фрустрацію (стан, що виникає внаслідок неможливості досягти бажаного) чи страх;
• соціальні реакції — пов’язані з бажанням привернути увагу оточуючих;
• фізичні реакції — падіння на підлогу, судоми.

Істерики можуть також бути пов’язані з певними ситуаціями, наприклад, відвідуванням нових місць або розлукою з батьками.

Стадії істерики в дитини

Зазвичай дитяча істерика має чітко виражені етапи, розуміння яких допоможе дорослим правильно відреагувати на ситуацію. Стадії істерики в дитини:

1. Перша стадія — роздратування, вередливість, прояви невдоволення.
2. Друга стадія — активний крик, плач, падіння на підлогу або агресія.
3. Третя стадія — піковий момент, під час якого дитина перебуває у стані крайнього емоційного напруження, важко піддається заспокоєнню.
4. Четверта стадія — дитина втрачає сили, заспокоюється, але може почати плакати знову через виснаження.

Загалом істеричні прояви невдоволення є частиною дорослішання. Але батьки можуть зменшити частоту та тяжкість істерик у малюків чи підлітків.

Що відбувається з організмом дитини під час істерики?

Під час істерики в організмі дитини відбувається активна реакція стресу, задіюються дві частини головного мозку — мигдалеподібне тіло (відповідає за емоції страху або гніву) і гіпоталамус (частково контролює частоту серцевих скорочень, температуру). Зростає рівень гормону адреналіну, що викликає прискорене серцебиття і підвищений артеріальний тиск. Дитина може відчувати м’язове напруження, що провокує тремтіння або судоми, підвищується потовиділення. Дихання пришвидшується, стає поверхневим — виникає ймовірність запаморочення. Контроль над емоціями відсутній — внаслідок емоційного та фізичного виснаження з’являється втома, загальне самопочуття погіршується.

Істерики у дітей до року

Істерики у дітей до року зазвичай проявляються сильним плачем, криком, фізичною реакцією (наприклад, стисненням рук і ніг). Прояви невдоволення, капризи однорічної дитини можуть бути спричинені голодом, втомою, дискомфортом внаслідок поганого самопочуття, мокрих підгузків, незручного одягу або бажанням уваги — малюк ще не вміє говорити. Дорослим важливо реагувати спокійно, намагатися зрозуміти дитячі потреби, створювати комфортну атмосферу.

Істерики у дітей 2-4 років

Істерики у дітей віком двох-чотирьох років є нормальним етапом розвитку, оскільки малюки вчаться висловлювати свої потреби. Зазвичай діти можуть провокувати до дев’яти істерик впродовж тижня, якщо переживають сильні емоції через страх, втомлюваність або не отримують бажане. Малята часто не можуть контролювати свої емоції, оскільки їхня здатність до саморегуляції ще формується. Батькам потрібно бути терплячими, встановлювати чіткі межі дозволеного, допомагати дітям зрозуміти власні емоції.

Істерики у віці 4-6 років

Істерики у дітей віком чотирьох-шести років трапляються рідше, ніж у малюків, проте все ще можливі через емоційні труднощі, фрустрацію або стрес. Діти вже мають більш розвинені навички спілкування, але не завжди здатні зрозуміло висловити свої почуття. Істерики можуть виникати через конфлікти з однолітками, братами та сестрами або щоденні ритуали (вмивання, одягання, відвідування дитсадка) та проявлятися криком, плачем, агресією, відмовою виконувати прохання дорослих. Зазвичай капризування з часом минає — зростаючи, діти вчаться висловлювати потреби та емоції більш конструктивно.

Істерика у підлітка

Істерика у підлітків виникає у 12-16 років (період гормональних змін, емоційної нестабільності). Підлітки не завжди мають достатньо навичок для контролю емоцій — ймовірні вибухи гніву, що проявляються плачем, непокорою, агресією. Причинами поведінки можуть бути стрес, конфлікти з друзями або батьками, успішність в школі чи соціальний статус.

Небезпека істерик у підлітковому віці полягає в наслідках — конфліктах (наприклад, в сім’ї, з друзями, в школі), що можуть стати причиною соціальної ізоляції, депресії, розладів харчової поведінки, суїциду. Якщо сильні істерики у підлітка відбуваються регулярно, необхідна консультація психолога.

Істерика у дитини-аутиста

Істерики у дітей-аутистів можуть виникати через стрес, який є наслідком труднощів сприйняття навколишнього світу, нездатності висловити свої емоції, зміни повсякденного способу життя, звичок або перевантаження сенсорними стимулами (наприклад, надто гучним звуком або яскравим світлом). Істерична поведінка може виникати в будь-якому віці, але часто проявляються з двох-трьох років, коли дитина починає більш активно взаємодіяти з навколишнім світом.

Під час істерики дитина з розладом аутичного спектру може демонструвати фізичну агресію, крики, відсторонення. Небезпека істеричного стану полягає в можливому травмування себе та оточуючих, негативному впливі на соціальну інтеграцію. Необхідно спостерігати за тригерами (провокуючими факторами), які викликають емоційні вибухи, щоб уникнути їх у майбутньому. Для батьків важливо залишатися спокійними, подбати про тишу та безпечне середовище, навчити дитину використовувати техніки заспокоєння (наприклад, дихальні вправи). Може знадобитися допомога психолога, який розповість про методи управління емоціями задля зменшення частоти істерик та покращення загального емоційного стану дитини, її батьків.

Постійні істерики в дитини — це патологія?

Дитячі істерики є нормою, але також можуть свідчити про наявність патологій (емоційних або психологічних проблем). До восьми років істерики можуть бути етапом розвитку, коли діти вчаться керувати почуттями. Проте, якщо сплески є частими, інтенсивними та не минають із зростанням, є ймовірність наявності тривожних розладів, депресії. Якщо емоційні вибухи заважають соціальній взаємодії, навчанню або спричиняють фізичні травми, потрібно звернутися до дитячого психотерапевта.

Під час діагностики лікар оцінює контекст і провокуючі фактори істерик, загальний рівень розвитку дитини й може призначити сеанси психотерапії, поведінкової терапії та, за потреби, медикаментозне лікування. Вчасне звернення до лікаря покращить емоційне здоров’я дитини, її соціальне життя та атмосферу в сім’ї.

Чому в дитини істерика перед сном?

Увечері діти можуть свідомо істерити (наприклад, вимагати додатковий час в ґаджеті, відмовлятися вечеряти, складати іграшки чи вмиватися), щоб якомога довше не лягати спати. Також причинами істерики в дитини перед сном можуть бути:

• погане самопочуття (наприклад, підвищена температура, біль в животі чи горлі);
• перевтома (надмірне фізичне чи емоційне виснаження);
• страх темряви або самостійного перебування в кімнаті;
• фізичний дискомфорт (голод, спрага, незручний одяг).

Також малята можуть влаштовувати вечірні істерики для привернення уваги батьків у момент, коли вони почуваються найбільш самотніми (наприклад, засинаючи наодинці в ліжку).

При яких захворюваннях у дитини можуть бути істерики?

Нездатність дитини контролювати свої емоції може бути симптомом психоемоційних розладів чи проблем із фізичним здоров’ям. Захворювання та стани, що можуть спричинити напад істерики в дитини різного віку:

• хвороби, які супроводжуються болем або дискомфортом (наприклад, кір, скарлатина, гастроентерит);
• психічні розлади (тривога, депресія);
• неврологічні розлади (епілепсія, аутизм або синдром дефіциту уваги з гіперактивністю);
• гормональні зміни підліткового віку;
• стрес або емоційна травма.

Недостатній або неякісний сон також може підвищувати дратівливість та провокувати вередування. Емоційна нестабільність ймовірна внаслідок навколишніх подій (війни, повітряних тривог), на тлі яких розвивається і посилюється страх та переживання. Визначити, чи є причиною постійних істерик у дитини захворювання, може психотерапевт.

Чим небезпечна дитяча істерика?

Зростаючи, більшість дітей сперечаються з батьками, проявляють впертість, непослух, вередують. Проте, якщо гнів, агресія, ворожість провокують непорозуміння, конфліктні ситуації вдома, у дитсадку чи в школі, варто звернутися за допомогою до лікаря. Дитяча істерика може бути небезпечною з наступних причин:

• фізичні травми — діти можуть випадково або свідомо поранити себе чи оточуючих;
• соціальна ізоляція — дитина може почати уникати спілкування з однолітками, що вплине на її соціальні навички;
• емоційний стрес — істерики можуть вплинути на психічне здоров’я, викликаючи відчуття провини або сорому за свою поведінку;
• зниження самооцінки — нездатність контролювати емоції провокує невпевненість у власних силах.

Часті істерики у дитини заважають навчанню, викликають напругу між батьками і дитиною, породжуючи конфлікти та руйнуючи сімейний затишок, довіру. Якщо істерики є симптомом психічного розладу, їх ігнорування та відсутність лікарської допомоги може ускладнити його перебіг.

Що робити, якщо в дитини істерика?

Якщо у дитини дошкільного або молодшого шкільного віку виникла істерика, дорослим потрібно діяти спокійно, методично. Рекомендації для батьків, як заспокоїти дитину:

1. Залишайтеся спокійними, не підвищуйте голос — спокій допоможе дитині заспокоїтись.
2. Огляньте простір навколо та приберіть небезпечні предмети, які можуть поранити.
3. Підтримуйте доречними заспокійливими фразами (наприклад, «я поруч», «все буде добре»).
4. Залишайтеся фізично близькими (обіймайте, погладжуйте по спині, тримайте за руку), якщо дитина цього хоче. Якщо фізичний контакт погіршує ситуацію, дайте простір.

Після заспокоєння обговоріть з дитиною, що стало причиною істерики — розмова допоможе ідентифікувати тригер та уникати подібних ситуацій у майбутньому. Необхідно встановити межі та навчити дитину демонструвати емоції прийнятним способом, дотримуватись правил поведінки в соціумі. Також подбайте про режим дня — розклад дає відчуття стабільності, передбачуваності.

Що робити під час істерики у підлітка?

Під час істерики у підлітка дорослим потрібно діяти обережно та конструктивно. Поради для батьків, як поводитися при підлітковій істериці:

1. Уникайте підвищення голосу або емоційної реакції, які можуть посилити стрес.
2. Дайте підлітку простір для вираження емоцій — залиште його наодинці, якщо це безпечно.
3. Висловіть підтримку (скажіть, наприклад, «я розумію, що ти зараз відчуваєш»), запитайте, як можете допомогти.
4. Дайте можливість дитині висловити свої переживання — активне слухання допоможе зрозуміти фактори, що провокують проблему.
5. Якщо істерика супроводжується агресивною поведінкою, спокійно і чітко поясніть, які дії є неприйнятними.

Коли емоції вщухнуть, обговоріть з підлітком ситуацію, яка спричинила істерику, запропонуйте способи релаксації (наприклад, дихальні вправи), що допоможуть усвідомлено подолати стрес. Якщо у дитини істерики трапляються часто (наприклад, декілька разів впродовж дня) або є інтенсивними, необхідно звернутися до лікаря, який проведе огляд та порадить методи заспокоєння.

Що робити, якщо у дитини істерика вночі?

Якщо у дитини виникла істерика уві сні або вночі, важливо не панікувати та не кричати — надмірне підвищення голосу та емоційність дорослих можуть посилити дитячу тривогу. Якщо дитина не чинить спротиву, обійміть її, візьміть за руку — фізичний контакт дає відчуття підтримки. Намагаючись заспокоїти істерику в дитини, розмовляйте тихо, м’яко. Спробуйте з’ясувати, що стало причиною істеричної поведінки (наприклад, страхи, переживання за день або фізичний дискомфорт). Фізичні потреби можуть сприяти емоційним вибухам — переконайтеся, що дитина не голодна, не хоче пити, не спітніла та не попісялася. Якщо нічні істерики у дитини трапляються часто, супроводжуються нетриманням сечі, потрібно звернутися до педіатра або дитячого психолога.

Що не можна робити під час дитячої істерики?

Під час дитячої істерики важливо не допустити погіршення ситуації. Ускладнити емоційну поведінку дитини можуть наступні дії та поведінка дорослих:

1. Крик — гучні звуки лякають та посилюють стрес.
2. Ігнорування — зневага фізичних потреб (голоду, спраги, втоми, болю) істерику не припинить.
3. Критика — зауваження викликають почуття провини, сорому, знижуючи самооцінку.
4. Погрожування покарати — використання покарань у момент істерики може посилити страхи і тривогу.
5. Спроба раціоналізації — під час емоційного вибуху дитина може не сприймати логіку, а намагання пояснити ситуацію зазвичай неефективне.
6. Грубе відволікання — примусове переключення уваги дитина може зрозуміти як байдужість до її почуттів та проблем.
7. Порівнювання з іншими — порівняння з однолітками може спровокувати негативні емоції, розвинути почуття неповноцінності.

Дорослим не варто одразу намагатися визначити причину дитячих істерик. Потрібно спостерігати, спробувати проаналізувати поведінку дитини.

Чому мала дитина часто плаче?

Плач є природною реакцією дітей на стресові фактори та потреби. Новонароджені часто плачуть через голод, спрагу, втому, дискомфорт від одягу, підгузків, підвищеної температури або фізичного болю (наприклад, коліків). Страх та істерику у немовляти перед сном може викликати зміна звичного середовища (наприклад, кімнати, спального місця), незнайомі обличчя або гучні звуки. Якщо немовля плаче безупинно тривалий час, варто записатися на огляд до педіатра або дитячого невролога.

Дитина дошкільного віку ще не може достатньо добре виражати свої емоції словами, тому способом комунікації під час переживань стає плач. Малюки можуть відчувати тривогу при відсутності батьків чи близьких, прагнути уваги дорослих. Якщо дитина пережила травматичний досвід, ймовірні часті емоційні реакції, включаючи сльози.

Що робити, якщо дитина плаче?

Заспокоювати дитину грудного віку можна усуненням подразників (наприклад, мокрих підгузків), питтям чи годуванням, спокійним тихим голосом, обіймами. Плач малюка можна спробувати зупинити триманням на руках, погойдуванням, заколисуванням. Дошкільнятам, які плачуть, можна запропонувати гру, розповісти історію — іноді зміна фокусу може допомогти зупинити істерику в дитини та відвернути увагу від негативних емоцій. Школярам потрібно дати можливість відчути себе в безпеці, виговоритися, розповісти про свою проблему, почуття, якщо вони готові до спілкування.

Чому дитина вередує?

Вередування — це спроба дитина виразити емоції, потреби або протест проти встановлених обмежень. Основні фактори, які можуть спричинити дитяче капризування:

• фізична втома — діти можуть вередувати, коли вони втомлені або перевтомлені (здатність контролювати емоції знижується);
• відчуття голоду або спраги — діти, які не вміють говорити, намагаються висловити свої потреби;
• стан здоров’я — біль або нездужання можуть проявлятися примхами;
• страх — незнайоме середовище, скупчення людей можуть викликати тривогу;
• недостатня увага дорослих;
• дослідження кордонів — дитина намагається зрозуміти, що є прийнятним;
• соціальні навички — невміння адекватно висловити свої почуття чи потреби;
• психоемоційні стани та захворювання (депресія, тривожні розлади, аутизм, посттравматичний стресовий розлад).

Також у дитини істерика буває без причини — вона капризує з нудьги або внаслідок впливу однолітків, особливо під час спільних ігор чи перебування в групових ситуаціях.

Як упоратися з примхами дитини?

Щоб упоратися з капризами дитини, дорослим потрібно залишатися спокійними та намагатися уникати роздратування. Необхідно спостерігати за дитячою поведінкою та спробувати зрозуміти, що викликає примхи (наприклад, голод, біль, втома, стрес або потреба в увазі). Якщо дитина вередує через бажання отримати щось конкретне, для залагодження конфлікту можна запропонувати їй альтернативні варіанти. Способами припинити капризування та заспокоїти примхливу дитину можуть також бути:

1. Чітко сформульовані послідовні правила, які дитина повинна знати.
2. Можливість самостійного вибору в безпечних межах (наприклад, що вдягнути, як провести час, що з’їсти).
3. Похвала за чемну поведінку для заохочення.
4. Простір та час для відпочинку на самоті.

При регулярних інтенсивних капризах дитини без видимих провокуючих факторів варто звернутися до лікаря.

Чи можна ігнорувати істерику дитини?

Ігнорування істерики дитини може бути допоміжним методом в певних ситуаціях, але важливо розуміти контекст і причини дитячої поведінки. Жаклін Сперлінг, клінічний психолог та викладач Гарвардської медичної школи, рекомендує прислухатися до емоцій дитини, навіть якщо ви з ними не погоджуєтесь, але активно ігнорувати дитячу примхливу поведінку, бути твердими у своїх рішеннях. Ігноруючи капризи, потрібно враховувати:

1. Контекст ситуації. Якщо істерика викликана бажанням привернути увагу або протестом проти певних обмежень (наприклад, відмова батьків в купівлі іграшки, солодощах замість обіду), ігнорування може навчити дитину, що її поведінку не винагородять.
2. Емоційний стан. Якщо дитина переживає сильний стрес або емоційне перевантаження, важливо надавати підтримку, а не ігнорувати.
3. Вік. Для малят, які ще не вміють розмовляти, ігнорування може бути менш ефективним.

Ігнорування доречне в певних випадках, але не є універсальним рішенням для заспокоєння примх та істеричної поведінки дитини. Постійний ігнор може розвинути в дитині відчуття неважливості, негативно вплинути на її самооцінку, стосунки з батьками. Важливо поєднувати ігнорування з емоційною підтримкою, поясненнями і навчанням конструктивних способів вираження почуттів.

У якому віці припиняються істерики у дітей?

Неконтрольовані істерики у дітей найбільш поширені у віці від одного до трьох років, коли малюки активно розвивають емоційні навички, але ще недостатньо зрілі до самоусвідомлення і регуляції емоцій. Зазвичай істерики в дитини рідшають у три-чотири роки — малята починають краще виражати свої потреби та почуття словами. В чотири-шість років більшість дітей вже можуть використовувати вербальні засоби комунікації (усну мову) та розуміють соціальні норми поведінки.

Проте деякі діти можуть іноді демонструвати емоційні вибухи і в більш старшому віці, особливо в ситуаціях стресу, змін або розчарування. Підлітки також можуть мати схильність до істерик, що проявляється у формі емоційних спалахів.

Кожна людина розвивається індивідуально, тому терміни припинення істеричної поведінки можуть варіюватися. Важливо підтримувати дітей, навчати їх методам самоконтролю, які допоможуть зменшити частоту та інтенсивність істерик у майбутньому. Якщо емоційні вибухи регулярно виникають після восьми років, бажано звернутися за консультацією до психотерапевта.

Протягом дня має бути три збалансовані прийоми їжі (сніданок, обід, вечеря). Залежно від обставин та особливостей організму до щоденного раціону можна додати додаткові прийоми їжі — перекуси.

Що таке перекус?

Перекус — це прийом їжі між сніданком, обідом і вечерею, що дає змогу не відчувати голод протягом дня за тривалих інтервалів між основною їжею. Небажано замість повноцінного обіду чи вечері перекушувати продуктами з високим глікемічним індексом (солодощами, випічкою, солодким напоями), які можуть спровокувати різкий стрибок цукру в крові, і голод незабаром повернеться. Перекус має бути легким і максимально здоровим.

Навіщо потрібні перекуси?

Перекуси допомагають підтримувати енергійність протягом дня при тривалому періоді активності. Додаткові прийоми їжі необхідні для людей з посиленими фізичними або інтелектуальними навантаженнями, організму, що росте (дітям), підліткам, а також тим, хто худне.

Здоровий перекус — це частина дієтичного харчування при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (ШКТ) або ендокринної системи. При деяких порушеннях травлення може бути показане дробове харчування — п’ять або більше прийомів їжі через рівні проміжки часу (зазвичай кожні дві-три години). Перекуси необхідні за наявності таких захворювань:

• цукровий діабет;
• хронічні запальні захворювання органів ШКТ (гастрит, коліт, хвороба Крона, панкреатит, холецистит);
• виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки;
• гіперфункція щитоподібної залози (посилене вироблення гормонів, що призводить до прискореного метаболізму);
• гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (закидання вмісту шлунка в стравохід, що спричиняє його подразнення);
• дискінезія жовчовивідних шляхів (порушення відтоку жовчі від печінки по жовчовивідних шляхах);
• порушення кислотності шлункового соку;
• ожиріння.

Дробове харчування для зниження маси тіла унеможливлює часту появу голоду і запобігає переїданню та «зривам» на дієті. Під час схуднення важливо враховувати і контролювати калорійність усіх прийомів їжі та харчуватися за принципом дефіциту калорій (витрачати більше калорій, ніж було з’їдено). Потреба в калорійності розраховується індивідуально з урахуванням особливостей організму і фізичної активності.

У разі порушення травлення перекуси необхідні для легкого перетравлення їжі та зниження ризику метеоризму (здуття живота) — менша кількість їжі засвоюється організмом краще. Для вибору дієти і режиму харчування при захворюваннях ШКТ можна звернутися за консультацією до гастроентеролога.

Скільки калорій потрібно їсти на день?

Калорійність денного раціону — це сума калорій усіх страв, перекусів і напоїв, що вживаються протягом дня. Добова норма калорійності харчування залежить від статі, віку та фізичної активності. Також важливо враховувати зріст, вагу та індивідуальні особливості організму (наявність хронічних захворювань, швидкість обміну речовин).

Точно розрахувати, скільки калорій необхідно з’їсти на день, можна за допомогою спеціального калькулятора. Американська Асоціація дієтологів вважає максимально точним калькулятор за формулою Міффліна-Сан Жеора, яка дає змогу визначити базову метаболічну швидкість (БМС) людини. БМС показує скільки калорій у середньому потрібно для підтримки основних життєвих процесів в організмі.

Щоденний раціон має бути різноманітним і складатися з продуктів різних груп: овочів, фруктів, білкових і вуглеводних джерел (м’яса, риби, бобових, круп). Зменшувати калорійність нижче фізіологічної норми небажано. Зниження калорійності та нестача поживних речовин у дитини може призвести до уповільнення росту і розвитку, у дорослих — спровокувати порушення обміну речовин і гормонального фону.

Користь перекусів

Поживні речовини здорових перекусів дають відчуття ситості та енергійності. Користь перекусів:

• стабільний рівень цукру в крові (відсутність стрибків рівня глюкози);
• підтримка обміну речовин на одному рівні (при тривалих інтервалах між прийомами їжі швидкість метаболізму знижується приблизно на 30-40%);
• хороше травлення (легка засвоюваність їжі);
• забезпечення організму необхідною кількістю калорій, білків, вуглеводів і жирів;
• відсутність переїдань;
• емоційна стабільність і попередження стресових станів;
• здоровий сон.

Дробове вживання їжі дає змогу організму зберігати якісний і швидкий метаболізм, допомагає правильно працювати органам ШКТ (засвоювати корисні речовини в потрібній кількості). Щоб перекуси принесли максимальну користь, необхідно враховувати якість, калорійність і поживність продуктів.

Шкода перекусів

Шкода перекусів полягає в перевищенні добової норми калорійності, що спричиняє накопичення жиру в організмі та збільшення маси тіла. Також «нездорові» перекуси можуть сповільнити обмін речовин, погіршити травлення і негативно вплинути на стан волосся та шкіри. Шкідливими перекусами вважаються:

• копчені ковбасні вироби;
• фастфуди (хот-доги, гамбургери, сендвічі, картопля фрі);
• хлібобулочні вироби з дріжджового тіста (провокують бродіння в ШКТ);
• солодощі та чипси (багаті на трансжири та харчові добавки, консерванти, що спричиняють зневоднення організму, дисфункцію жовчовивідної системи);
• жирні сорти м’яса або риби;
• макарони та каші швидкого приготування, сухі супи (містять синтетичні речовини).

Під час кожного прийому їжі підшлункова залоза виробляє інсулін — гормон, що відповідає за перенесення глюкози з крові в клітини внутрішніх органів і систем. При надто частих перекусах рівень інсуліну в організмі підвищується — він не встигає повернутися до норми. Згодом клітини організму можуть стати нечутливими до надлишкового інсуліну — можливі ожиріння, втома.

Які бувають перекуси?

Перекуси можуть бути покупними (продаються в магазині в готовому вигляді) або приготованими вдома. Також перекуси бувають здорові та шкідливі для організму. До здорових перекусів належать натуральні продукти харчування без синтетичних добавок, з мінімальною кількістю цукру і швидких вуглеводів (свіжі фрукти та овочі, горіхи, сухофрукти, мюслеві та протеїнові батончики).

Шкідливими перекусами вважаються продукти харчування з великою кількістю калорій і жирів (фастфуд, хлібобулочні вироби з борошна вищого ґатунку, кондитерські вироби, картопляні чипси, сушена риба, попкорн). Нездорова їжа може призвести до атеросклерозу (закупорки судин холестериновими бляшками) і гіпертонії (підвищеного артеріального тиску), гормонального збою й ожиріння.

Що таке правильний перекус?

Правильний перекус — це додаткова легка їжа, яка втамовує голод, дає енергію і не містить продукти харчування з небезпечними для здоров’я компонентами. Рекомендації, як зробити перекус правильним:

1. Враховуйте калорійність та глікемічний індекс використовуваних продуктів. Їжа має бути поживною, але малокалорійною — містити білки, клітковину, повільні вуглеводи.
2. Дотримуйтесь інтервалу між трапезами не менше двох-трьох годин.
3. Продумуйте щоденне меню заздалегідь для виключення під’їдання шкідливих продуктів.

Перекуси не повинні замінювати повноцінний сніданок, обід або вечерю. Також важливо дотримуватися водного балансу — зневоднення організму часто викликає відчуття голоду.

Що їсти на перекуси при правильному харчуванні (ПХ)?

Правильне харчування (ПХ) — це схема харчування, яка передбачає щоденний раціон із корисними продуктами та виключенням шкідливої їжі (важкої, що містить хімічні речовини та консерванти, а також алкоголь). Продукти, які підходять для денного перекусу при ПХ:

• кисломолочні продукти (нежирний твердий сир, знежирений кисломолочний сир, кефір, йогурт без цукру та інших домішок, порційна сирна маса із сухофруктами);
• фрукти та овочі (місцеві сезонні ягоди, фрукти та овочі);
• горіхи та сухофрукти;
• бутерброди з цільнозернового хліба з овочами, відвареною грудкою курки або індички;
• енергетичні батончики;
• гранола (різновид сухого сніданку з горіхів, пластівців, сухофруктів і меду).

Важливо виключити їжу, яка, за особистими спостереженнями, погано засвоюється, викликає важкість у животі або метеоризм, провокує алергію.

Ідеї для перекусів при гастриті

Гастрит — це захворювання шлунка, що характеризується запаленням його слизової оболонки та порушенням кислотності. Патологія може протікати в гострій або хронічній формі. Дієта є невід’ємною частиною лікування і необхідна для запобігання загострення гастриту.

Раціон при гастриті має бути різноманітним і збалансованим. При захворюванні шлунка важливо дотримуватися дробового харчування. Ідеї перекусів при гастриті:

• фрукти (банани, персики, абрикоси);
• бутерброд із цільнозернового хліба та нежирного відвареного м’яса;
• фруктове желе або пастила;
• натуральний зефір.

Кисломолочні продукти на перекус допускаються тільки за наявності гастриту зі зниженою кислотністю. Під час вибору їжі варто виключити продукти харчування, які містять барвники, консерванти, хімічні добавки (наприклад, ковбасні вироби, паштети, консерви).

Варіанти перекусу при панкреатиті

Панкреатит — це запалення підшлункової залози, що супроводжується порушенням її функцій. Для людей із хронічною формою панкреатиту обов’язкове дотримання дієти, призначеної гастроентерологом.

Запалена підшлункова залоза не виділяє необхідних для травлення ферментів — варто відмовитися від важкої та жирної їжі. Також за наявності панкреатиту не можна кислі сорти фруктів (апельсини, лимони) і ягід, продукти, що викликають підвищене газоутворення (бобові, здобну випічку). Варіанти перекусу при панкреатиті:

• овочі, приготовані на грилі;
• запечене яблуко;
• банан (бажано відмовитися в період загострення хвороби);
• сухофрукти;
• бутерброд із житнього хліба та відвареного м’яса (нежирних сортів);
• гарбузова або кабачкова запіканка.

У раціоні при панкреатиті може бути нежирний сир або кефір (один відсоток жирності). Фрукти й овочі бажано запікати або готувати на пару.

Що взяти як перекус у дорогу?

Їжа в дорогу має бути ситною, з тривалим терміном зберігання. Влітку від варених страв «із собою» краще відмовитися. Також необхідно забезпечити максимально дбайливе зберігання їжі, використовуючи вакуумну тару, харчову плівку, фольгу. Варіанти продуктів для перекусу в дорозі:

• цільнозернові бутерброди із сирокопченою ковбасою, хумусом, прошуто, моцарелою, в’яленими томатами та салатним листям;
• фрукти твердих сортів або зі щільною шкіркою (яблука, груші, банани, мандарини);
• мікси з горіхів і сухофруктів (чорносливу, кураги, родзинок, фініків, арахісу, мигдалю, кеш’ю, кедрових та волоських горіхів);
• вівсяне або галетне печиво без добавок.

Овочі та фрукти необхідно заздалегідь помити і висушити. Бажано не брати в дорогу молочну продукцію (йогурти, кефір, кисломолочний сир) — вона швидко псується.

Перекус на роботу: ідеї

Для перекусу на роботі підходять відварені овочі, салати з овочів, запіканки та сендвічі. Ідеї перекусів на роботі:

• сирні запіканки або сирники;
• грецький йогурт (можна додати горіхи та сухофрукти);
• свіжі сезонні фрукти та ягоди.

Чоловікам як перекус на роботу можна приготувати ситні й корисні бутерброди з цільнозернового хліба з намазками (наприклад, з авокадо і відвареного яйця), шматочками сиру або червоної риби. Також підійдуть приготовані вдома млинці з сиром, оладки або панкейки. Під час приготування перекусу на роботу важливо враховувати наявність на робочому місці холодильника і мікрохвильової печі.

Які бувають перекуси для тих, хто худне?

Перекуси для тих, хто худне, мають входити в добовий раціон калорій. Розподіл необхідної кількості калорій на більшу кількість прийомів їжі полегшує роботу шлунка, «розганяє» метаболізм і запобігає «зривам» на дієті. Варіанти перекусів під час схуднення:

• зелене яблуко, банан;
• стебла селери;
• горіхи, сухофрукти, насіння (льон, кунжут, гарбузове насіння, кіноа);
• хлібці з висівками;
• твердий сир, моцарела;
• кефір або йогурт без добавок.

Для тих, хто худне, на перекус підійде смузі із зелених фруктів, овочів, зелені, рослинного молока (мигдалевого, кокосового, соєвого). Також можна перекусити чорним шоколадом із високою концентрацією какао-бобів (60-99%).

Перекусом на дієті можуть бути протеїнові або фітнес-батончики з мінімальною кількістю цукру, збагачені вітамінами та мінералами. Під час вибору перекусів на дієті перевагу варто надавати продуктам із високим вмістом клітковини та мінімальною кількістю вуглеводів.

Чи можна перекус на кето-дієті?

Кето-дієта — це низьковуглеводна дієта з помірним споживанням білка і високим вмістом жирів. Зміст дієти полягає в обмеженні (виключенні) вуглеводовмісних продуктів, а запаси енергії необхідно заповнювати з жирів і білків.

Кількість прийомів їжі на кето-дієті підбирає гастроентеролог або дієтолог, який призначив дієту. Як правило, є три основні прийоми їжі та один-два перекуси. Перекус на кето-дієті має містити тільки безвуглеводні продукти (варене яйце, авокадо, кокос, клементин, тверді сорти сиру, моцарелу).

Що дати дитині в школу на перекус?

Дитина шкільного віку повинна мати три повноцінних прийоми їжі та один-два перекуси на день — інтервал між їжею не має бути більше трьох годин. Для шкільного перекусу перевагу варто надавати твердим фруктам (яблукам, грушам), горіхам, несолодким козинакам, хлібцям, цукеркам із сухофруктів, натуральній пастилі або фруктовому желе. Також підійде домашня випічка без дріжджів (можуть спричинити бродіння в ШКТ та підвищене газоутворення).

Небажано для перекусу в школу давати магазинні гамбургери, солодощі, чипси, сухарики. «Швидка» їжа погано впливає на травлення і може спровокувати порушення обміну речовин у дитини.

Корисні перекуси для школярів:

Що таке снеки?

Снек (з англ. «snack» — легка закуска) — це варіант легкого перекусу. Вважається їжею «на ходу». Снеки зручно брати з собою в дорогу, на прогулянку або роботу, а також давати дітям у школу.

Снеки можна розділити на корисні та шкідливі для здоров’я. Види корисних снеків за призначенням:

• для дитячого харчування (фруктово-ягідні, овочеві та шоколадні снеки);
• спортивні (енергетичні та протеїнові батончики);
• дієтичні (овочеві, ягідні або фруктові вироби з високою харчовою цінністю, але низькою калорійністю).

До шкідливих для здоров’я снеків належать картопляні, кукурудзяні чи рисові чипси, смажені та солоні горіхи, сухарики, м’ясні джерки (тонко нарізане сушене м’ясо), сушена риба та морепродукти, присмачені підсилювачами смаку та спеціями.

Які снеки для дітей корисні?

Щоб вибрати корисні снеки для дітей, важливо вивчати склад продукту. Легкий перекус повинен мати максимум поживних речовин, невелику калорійність і мінімальну кількість цукру. До корисних снеків для дітей належать:

• злакові батончики, козинаки;
• фрипси (фруктові чипси з яблука, груші, ананаса, манго, апельсина, ківі без додавання цукру і консервантів);
• очищені горіхи та сухофрукти;
• цільнозернові хлібці.

Корисні снеки для дітей можна приготувати самостійно, наприклад, домашні цукерки із сухофруктів (кураги, чорносливу, в’яленої вишні, родзинок) або натуральну фруктову пастилу.

Який швидкий перекус на сковороді можна приготувати вдома?

На сковороді можна приготувати легкий і корисний перекус. Ідеї для перекусу, приготованого на сковороді:

• карамелізовані яблука, груші або горіхи;
• мікс із підсмажених арахісу, волоських горіхів, фундука;
• грінки з цільнозернового хліба;
• картопляні або морквяні чипси.

У приготуванні перекусу можна використовувати лаваш (прісний тонкий корж із білого борошна). З лаваша можна зробити дієтичні хрусткі чипси — підсмажити однакові за розміром шматочки на оливковій олії з додаванням кориці або куркуми, а також інших натуральних спецій за смаком.

Як організувати харчування без перекусів?

У дорослої людини за можливості мати три повноцінних прийоми їжі (сніданок, обід і вечеря) необхідності в перекусах може не виникати. Організація триразового харчування без перекусів:

1. Дотримання графіка (регулярних прийомів їжі та однакових інтервалів між ними). Сніданок вживають протягом першої години після пробудження, обід — посеред дня, а вечерю — за дві або три години до сну.
2. Баланс білків, жирів і вуглеводів, а також необхідних вітамінів і мінералів.
3. Розрахунок індивідуальної добової потреби в калоріях і її дотримання.
4. Вживання достатньої кількості води (допомагає підтримувати гідратацію та покращує обмін речовин).
5. Дотримання правильного ритму приймання їжі (не можна їсти «на ходу», повільне і ретельне пережовування їжі).

Триразове харчування означає раціональний розподіл їжі впродовж дня, з огляду на природні потреби організму. Раціон має бути збалансованим за кількістю і якістю продуктів, що допомагає регулювати апетит, зберігати енергію і контролювати вагу.

Який перекус взяти для дитини на прогулянку?

Дитина віком від одного до чотирьох років витримує перерви між прийомами їжі близько двох годин, тому під час планування тривалої прогулянки (понад три години) необхідно подбати про перекус.

Для перекусу на вулиці дитині підійде дитяче печиво, фруктове, овочеве або м’ясне пюре. Педіатри рекомендують використовувати овочі для перекусів у меню дітей раннього віку. Овочеве пюре поступово замінюють шматочками варених, а потім свіжих овочів. Ідеї дитячих перекусів для прогулянки:

• сезонні овочі та фрукти (яблука, груші, морквяні палички, попередньо вимиті та висушені);
• банани, мандарини;
• домашні десерти (фруктові желейні цукерки, вівсяне або пісочне печиво, кекси, мафіни);
• натуральна фруктова пастила.

Продукти, що містять велику кількість швидких вуглеводів (наприклад, солодощі), не втамовують голод надовго. Також небажано годувати дитину приготованою на вулиці їжею (пиріжками, булками, хот-догами).

Чому не можна їсти солодке на перекус?

Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує дітям і дорослим зменшити добове споживання цукру до 10 % від загальної кількості споживаних калорій. В дорослих максимальна кількість цукру на день має не перевищувати 37,5 грама (9 чайних ложок). Допустимі добові норми цукру в дитячому раціоні:

• дітям від 4 до 6 років — не більше 19 грамів (п’ять чайних ложок);
• віком 7-10 років — 24 грами (шість чайних ложок);
• старше 11 років — 30 грамів (сім чайних ложок).

Зернові сніданки, снеки, торти, цукерки, печиво, тістечка та інші кондитерські та хлібобулочні вироби, а також фруктові соки належать до продуктів із високим вмістом цукру. Повністю виключити цукор із раціону не можна (нестача негативно впливає на роботу головного мозку, рухову активність і настрій), проте контролювати його споживання необхідно.