Автор: med1

 Всесвітній альянс паліативної допомоги (WHPCA – міжнародна неурядова організація, яка виступає за розвиток паліативної допомоги в усьому світі) організує Всесвітній день хоспісної та паліативної допомоги щорічно в другу суботу жовтня, який у 2025 році пройде11 жовтня. 

Тема цього року — «Виконання обіцянки: загальний доступ до паліативної допомоги», яка наголошує на необхідності забезпечення повсюдного доступу до паліативної допомоги в рамках загального медичного страхування.  

Мета теми: Вивчити необхідні кроки для досягнення загального доступу до паліативної допомоги, особливо в контексті загального охоплення послуг охорони здоров’я. 

Також рух «Співчутливі спільноти» зростає під керівництвом Міжнародної організації громадської охорони здоров’я та паліативної допомоги. Очікується, що в міру старіння населення світу в різних регіонах кількість осіб, які здійснюють догляд та необхідну підтримку тим, хто потребує, збільшуватимуться. 

Системи охорони здоров’я є лише частиною надання комплексної допомоги людям із тяжкими захворюваннями. Співчутлива спільнота покращує якість життя людей, які живуть із серйозними захворюваннями разом зі своїми сім’ями , під час догляду та важкої втрати. Це досягається шляхом заохочення людей до пропаганди та надання допомоги, та практичної підтримки у своїх спільнотах. 

Як окремий напрямок медицини Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) запровадила паліативну  допомогу у 1982 році. Спочатку її визначили як догляд за людиною в останні дні життя. У 2002 році ВООЗ розширила поняття паліативної допомоги і сьогодні найбільш широко застосовується наступне визначення: 

Паліативна допомога – це комплексний підхід, мета якого – забезпечити максимальну якість життя пацієнта з невиліковним (смертельним) захворюванням і членів його родини, шляхом запобігання та полегшення страждань, а також надання психосоціальної та моральної підтримки.

Паліативна допомога – це спільна відповідальність, вона не тільки покращує якість життя людей, які зіткнулися з серйозними захворюваннями, але також охоплює здоров’я та благополуччя осіб, які здійснюють догляд, включаючи підтримку у разі горя та тяжкої втрати.

За оцінками ВООЗ, щорічно у всьому світі паліативну медичну допомогу потребують 40 мільйонів людей, 78% з яких мешкають в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. На сьогодні паліативну медичну допомогу отримують лише  14% людей, що потребують її.

Паліативна медична допомога надається пацієнтам з невиліковними прогресуючими захворюваннями і станами, серед яких виділяють наступні основні групи:

– різні форми злоякісних новоутворень;

– органна недостатність у стадії декомпенсації; при неможливості досягти ремісії захворювання або стабілізації стану пацієнта;

– тяжкі безповоротні наслідки порушень мозкового кровообігу;

– тяжкі безповоротні наслідки травм;

– дегенеративні захворювання нервової системи на пізніх стадіях розвитку захворювання;

– різні форми деменції, в т.ч. з хворобою Альцгеймера.

Найпоширенішими  хронічними захворюваннями, при яких надається паліативна допомога, є: серцево-судинні (38,5%), рак (34%),  хронічні респіраторні захворювання (10,3%), СНІД (5,7%) та діабет (4,6%).

Однією з форм паліативної допомоги є хоспіс – спеціалізована медична установа для догляду за невиліковно хворими в останній стадії захворювання. Прогноз для життя таких хворих несприятливий – максимум 6 місяців.

Хоспісна допомога буває двох видів: стаціонарна і амбулаторна. Амбулаторна допомога здійснюється вдома бригадами виїзної служби хоспіса (“хоспіс вдома”). Стаціонарна допомога здійснюється, залежно від потреб хворого і його сім’ї, в умовах цілодобового, денного або нічного перебування в стаціонарі. Родичам дозволяється відвідувати хворих, єдине обмеження для відвідування – стан здоров’я пацієнта.

У хоспісі тяжкохворим пацієнтам надається: кваліфікована медична допомога (підбір і проведення необхідної знеболюючої, симптоматичної терапії); психологічна/ психотерапевтична допомога; кожен пацієнт отримує необхідний догляд – задоволення практичних потреб (тяжкохворі пацієнти отримують кисень, харчування через зонд). Окрім цього, пацієнтам хоспіса надається соціальна підтримка, консультативна допомога, а також необхідні санітарно-гігієнічні знання. 

Вся сукупність медико-соціальної і психологічної допомоги хворому спрямована на ліквідацію або зменшення больового синдрому та страху смерті при максимально можливому збереженні його свідомості і інтелектуальних здібностей. 

В м. Харкові кваліфікована паліативна допомога, соціальна, медична та психологічна підтримка в термінальній стадії хвороб надається у відділенні «Хоспіс» (розрахований на 80 ліжок), що знаходиться на базі КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» Харківської міської ради за адресою: пр. Героїв Харкова, 195, дитячому населенню – у відділенні паліативної допомоги – «Дитячий хоспіс» (розрахований на 20 ліжок), що знаходиться на базі КНП «Міська дитяча лікарня №5» Харківської міської ради за адресою: вул. Каденюка, 43.

10 жовтня за рішенням Всесвітньої федерації психічного здоров’я за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я з 1992 року відзначається Всесвітній день психічного здоров’я. Тема цього року – «Психічне здоров’я в умовах гуманітарних надзвичайних ситуацій»

Всесвітній день психічного здоров’я слугує потужним нагадуванням про те, що немає здоров’я без психічного здоров’я. Цьогорічна кампанія зосереджена на нагальній потребі підтримки психічного здоров’я та психосоціальних потреб людей, які постраждали від гуманітарних надзвичайних ситуацій.

Підтримка психічного благополуччя людей під час таких криз не просто важлива – вона рятує життя, дає людям сили впоратися з труднощами, простір для зцілення, відновлення та перебудови не лише як окремих осіб, а й  громад. Ось чому важливо, щоб усі, включаючи державних службовців, постачальників медичних та соціальних послуг, шкільний персонал та громадські групи, об’єдналися. Працюючи пліч-о-пліч, ми можемо забезпечити найбільш вразливим доступ до необхідної їм підтримки, одночасно захищаючи благополуччя кожного.

У цей Всесвітній день психічного здоров’я активізуємо наші зусилля для створення світу, де психічне здоров’я цінується, захищається та доступне для всіх, особливо перед обличчям негараздів.

Охорона психічного здоров’я входить в число тих галузей громадської охорони здоров’я, які отримують найменше уваги. І це при тому, що майже 1 мільярд людей у ​​світі страждають психічними розладами, щорічно 3 мільйони людей вмирають в результаті зловживання алкоголем, і кожні 40 секунд одна людина закінчує життя самогубством.  

Лише відносно невелике число людей у ​​світі мають можливість користуватися якісними послугами психіатричної допомоги. Більше 75% людей з психічними, неврологічними та наркологічними розладами в країнах з низьким і середнім рівнем доходу взагалі не отримують необхідного їм лікування. 

Багато людей у ​​всьому світі розповідають нам, що таке мати психічну хворобу або мати психічно хворого члена сім’ї. Дискримінація, шкідливі стереотипи та стигматизація в суспільстві, сім’ї, школах і на робочому місці перешкоджають здоровим стосункам, соціальній взаємодії та інклюзивному середовищу, необхідному для благополуччя всіх членів суспільства. 

Тому з нагоди проведення Всесвітнього дня психічного здоров’я Всесвітня організація охорони здоров’я в цьому році закликає збільшити обсяг ресурсів, що виділяються на цілі охорони психічного здоров’я. 

Психічне здоров’я має велику цінність, оскільки воно співвідноситься з самою суттю того, що робить нас людьми: тим, як ми взаємодіємо, спілкуємося, вчимося, працюємо і переживаємо страждання і щастя. Гарне психічне здоров’я допомагає людям виявляти нормальну поведінку, яка дозволяє забезпечити безпеку і здоров’я їх самих і навколишніх.

Для того щоб звести до мінімуму наслідки для психічного здоров’я, важливо дотримуватися загальних рекомендацій щодо запобігання нервового перенавантаження:

1. Спорт і раціональне харчування.  Збалансований раціон і помірне фізичне навантаження – запорука міцних судин, нервової системи і сильного імунітету.
2. Глибокий сон не менше 7-8 годин.  Сон сприяє швидкому відновленню організма, а відповідно, більшої стійкості до стресових ситуацій.
3. Хобі, заняття за інтересом.  Неодноразово доведено, що заняття улюбленою справою змушує організм виділяти «гормон радості».
4. Спілкування з цікавими і позитивними людьми.  Позитивно налаштована людина заряджає оточуючих енергією, живлячи і себе, і інших.
5. Уміння і можливість виговоритися. Шкідливо приховувати негативні емоції і замикатися в собі.  Накопичені з року в рік образи, недомовленість, нерозуміння і стресс можуть вилитися в серйозні психічні розлади, наслідки яких можуть стати незворотними і фатальними.

В м. Харкові консультативну допомогу при різних порушеннях психічного здоров’я можна  отримати в поліклініках та поліклінічних відділеннях КНП ХМР; кваліфіковану медичну допомогу в КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», розташованому за адресою м. Харків, вул. Акад. Павлова, 46.

Команда WINWIN запускає два масштабні опитування, щоб зібрати цілісну картину розвитку медичних і біотехнологій в Україні. Ми хочемо дізнатися більше про ваші ідеї, виклики та досягнення — від перших кроків у лабораторії чи університеті до масштабних проєктів і партнерств.

Ваш досвід допоможе зрозуміти:

• які інновації вже створюють в Україні;
• які виклики та бар’єри гальмують розвиток;
• які можливості для міжнародної співпраці.

Перше опитування — для компаній, стартапів і проєктів усіх рівнів: від студентських команд до великих корпорацій, міжнародних альянсів та асоціацій.

Долучитися: https://forms.gle/wtrXuRNxEqErnjpr7

Друге опитування — для науково-дослідних установ, лабораторій та інститутів.

Долучитися: https://forms.gle/5uicR4yS8g8iw2fJA

Чому це важливо?

• ми складемо карту українських MedTech- і BioTech-екосистем;
• визначимо точки зростання та напрями підтримки;
• посилимо взаємодію між бізнесом, наукою і міжнародними партнерами.

Долучитися може кожен представник української MedTech- і BioTech-екосистеми.

Дедлайн: 10 жовтня 2025 року (включно).

Розкажіть про опитування колегам та партнерам, щоб разом відобразити розвиток українських MedTech/BioTech-екосистем.

Дослідження проводиться Проєктним офісом WINWIN за сприяння Міністерство цифрової трансформації України, Міністерства охорони здоров’я та проєкту EU4Innovation East, що фінансується Європейським Союзом, співфінансується урядом Франції та імплементується Expertise France.

Ментальне здоров’я – це ресурс, який допомагає людині жити, адаптуватися та відновлюватися. В умовах війни турбота про нього стала такою ж важливою, як фізична безпека.

Україна крок за кроком будує систему підтримки ментального здоров’я, інтегруючи її в усі сфери життя. Надважливою складовою цього процесу є формування культури, в якій піклування про власний психоемоційний стан стає щоденною звичкою.

Комунікаційні активності відбуватимуться у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» – ініціативи першої леді Олени Зеленської.

Концепт проведення комунікаційних активностей «Дотики підтримки» представлено у презентації за посиланням:

Перейти до перегляду

Запрошуємо освітян долучитись до проведення уроку до Всесвітнього дня ментального здоров’я 10 жовтня за матеріалами серії із мультсеріалу «Корисні підказки»

Перейти до перегляду рекомендацій

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) презентувало новий посібник «Герої поруч: гайд для викривачів корупції». Він у форматі коміксу просто і доступно пояснює, хто може бути викривачем, що вважається корупційними, пов’язаними із корупцією правопорушеннями й іншими порушеннями Закону України «Про запобігання корупції», як правильно зібрати докази, оформити повідомлення та подати його. Особлива увага приділена механізмам захисту викривачів, гарантіям безпеки та правовій підтримці.

«Корупція — це не щось абстрактне. Це конкретні історії, які крадуть майбутнє країни: хабарі за посади, «мертві душі» у штатах, фіктивні закупівлі. Наш гайд — це інструмент дії для кожного, хто не готовий миритися з корупцією», — зазначила керівниця відділу розвитку інституту викривання НАЗК Анастасія Ренкас під час презентації.

Гайд для викривачів корупції – Читати

Через війну багато домашніх і свійських тварин залишилися покинутими на територіях ведення бойових дій. Без належного догляду та вакцинації вони можуть бути потенційними носіями вірусу сказу. Дикі тварини мігрують із небезпечних зон до спокійніших територій. Також бойові дії значною мірою завадили провести профілактичні заходи у більшості областей України — планові вакцинальні кампанії для домашніх і диких тварин, а також контроль за популяцією безпритульних тварин. Все це створює підвищені ризики для погіршення епідемічної ситуації, повʼязаної зі сказом.

Статистика в Україні

У 2023 році зареєстровано 1845 звернень через укуси чи заслинення тваринами, хворими на сказ, — це 4,5 випадки на 100 тис. населення. За оперативними даними, у 2024 році кількість таких звернень зросла до 2427 (5,86 на 100 тис. населення).

За інформацією обласних Центрів контролю та профілактики хвороб, у 2024 році в Україні зареєстровано два випадки сказу серед дорослих у Дніпропетровській і Харківській областях. У 2023 році зареєстровано один випадок сказу у дорослого у Вінницькій області.

Центр громадського здоровʼя поспілкувався з Юрієм Жигарєвим, лікарем-інфекціоністом, кандидатом медичних наук, про сказ — що це за хвороба та як уберегти від неї себе та тварин.

Що таке сказ і які його симптоми

Сказ (рабієс, гідрофобія) — це смертельне вірусне захворювання, що вражає центральну нервову систему людини та теплокровних тварин. Захворювання спричинене вірусом родини Rhabdoviridae, роду Lyssavirus.

«Інкубаційний період сказу зазвичай становить від 1 до 3 місяців, але може бути від семи днів до понад року, залежно від місця укусу, властивостей вірусу та особливостей імунної системи людини. Найшвидше розвивається хвороба, якщо укус інфікованої тварини стався в голову та шию», — розповідає Юрій Жигарєв.

Основні симптоми розвиваються після інкубаційного періоду:

• гарячка;
• головний біль;
• неспокій;
• гідрофобія (страх води);
• аерофобія (страх протягів, повітряних потоків);
• галюцинації;
• агресія;
• параліч;
• кома.

Якщо з’явилися симптоми, врятувати людину неможливо, і хворий помирає. Тому надзвичайно важливо почати постконтактну профілактику (ПКП) сказу відразу після контакту з потенційно інфікованою твариною, до появи симптомів. ПКП може передбачати тільки вакцинацію або одночасне введення імуноглобуліну за призначенням лікаря.

Без лікування сказ завжди призводить до смерті

«Сказ є одним із найсмертельніших вірусних захворювань: після появи клінічних симптомів його летальність становить сто відсотків. Вірус атакує нервову систему, спричиняючи важкі неврологічні розлади, параліч і смерть. Ефективного лікування немає, але розвитку хвороби можна запобігти вакцинацією».

З метою профілактики вакцину проти сказу вводять групам високого ризику — ветеринарам, лісникам, кінологам та ін. Для доконтактної та постконтактної профілактики застосовують одну й ту саму вакцину — антирабічну, проте за різними схемами.

Як передається вірус сказу

Вірус передається через слину інфікованої тварини, найчастіше під час укусів. Однак можливе зараження через подряпини або потрапляння слини на слизові оболонки чи відкриті рани. Інші шляхи передачі (наприклад, аерозольний у печерах з великими колоніями кажанів) є вкрай рідкісними, і для України це мало актуально.

Зараження сказом можливе навіть під час контакту з мертвою інфікованою твариною — наприклад, через порізи чи подряпини під час розбирання туші або зняття шкури, а також під час потраплянні слини загиблої тварини на пошкоджену шкіру.

Людина не може бути безсимптомним носієм вірусу сказу. Під час інкубаційного періоду, коли симптоми ще не проявилися, вона не є заразною. Інфекція стає небезпечною для інших лише після появи клінічних ознак хвороби.

Можливі ознаки, що у тварини сказ

«Інфіковані тварини часто поводяться неадекватно: втрачають страх перед людьми, стають агресивними або, навпаки, млявими».

Інші ознаки:

• слинотеча;
• утруднене ковтання;
• параліч.

Тварини можуть передавати вірус за кілька днів до появи симптомів, тому навіть зовні здоровий собака чи кіт може становити загрозу.

Які бувають форми сказу

Може бути буйний (агресивна поведінка) та паралітичний сказ (малопомітні симптоми, поступова слабкість і параліч), іноді атипові форми (наприклад, без гідрофобії). Усі форми сказу для людини без вакцинації — летальні.

Вакцинація та інша профілактика для домашніх тварин

Вакциновані тварини не можуть передавати сказ. Власники домашніх тварин в Україні можуть безоплатно вакцинувати своїх улюбленців від сказу у державних ветеринарних установах, перелік яких можна знайти за цим посиланням. Вакцинацію необхідно повторювати щороку, щоб підтримувати надійний імунітет у тварин.

Інші профілактичні заходи, щоб захистити тварин від сказу:

• унеможливлюйте контакти домашніх тварин із дикими та безпритульними, адже вони можуть бути носіями вірусу;
• якщо поведінка вашої або чужої тварини викликає підозру — наприклад, з’являється агресія, страх води чи світла, — негайно повідомте ветеринарну службу.

Які тварини можуть переносити сказ

Сказ можуть переносити як домашні, так і дикі тварини, зокрема собаки, коти, лисиці, вовки, єноти, борсуки та кажани.

Птахи, плазуни, земноводні та комахи сказ не переносять.

Щоб мінімізувати ризик зараження сказом, тримайтеся на відстані від безпритульних або диких тварин, не слід їх торкатися, годувати з рук чи намагатися приручити.

Що робити, якщо вкусила тварина

1. Негайно промийте рану водою з милом 15 хвилин або довше.
2. Обробіть антисептиком, що містить 70% спирту, або 5%-розчином йоду.
3. Якомога швидше зверніться до лікаря.

Якнайшвидше отримайте антирабічну постконтактну профілактику — бажано протягом 24 годин після укусу. Чим пізніше це зробити, тим вищий ризик інфікування сказом.

Якщо лікар відмовляється вводити антирабічну вакцину, важливо не зволікати — зверніться до іншого медзакладу або зателефонуйте на гарячу лінію Міністерства охорони здоров’я за номером 0 800 505 201. Перелік закладів, де проводять антирабічну вакцинацію, можна знайти за цим посиланням.

Важливо: навіть якщо після укусу тварини, що поводилася підозріло, на шкірі немає значних пошкоджень, все одно потрібно звернутися до лікаря. Вірус сказу у слині хворої тварини може потрапити в організм людини навіть через мікроушкодження на шкірі. Тому якщо вас заслинила тварина з підозрілою поведінкою, потрібно також звернутись до лікаря.

Хто в групі ризику

Загалом до груп ризику належать фахівці, які мають підвищений ризик зараження внаслідок частих контактів з тваринами, наприклад, ветеринари, лісники.

«За нинішніх умов до найбільшої з груп ризику належать люди на прифронтових територіях, переважно у сільській місцевості, де контроль за популяцією тварин та проведенням вакцинацій ускладнені, особливо діти, які через свою активність і допитливість можуть часто контактувати з тваринами».

Виправляємо хибні уявлення про сказ

Якщо домашня киця вкусила чи подряпала  — це теж ризик захворіти на сказ.

«Невакциновані домашні коти можуть переносити сказ. На жаль, в останні роки майже половина всіх випадків сказу в Україні — від котів, зокрема й домашніх».

Через невелику рану чи подряпину все ще може потрапити вірус сказу.

«Вірус може проникати навіть через мікротравми. Іноді достатньо щоб мила киця просто полизала вашу руку».

Кількість ін’єкцій, необхідних для запобігання за сучасними схемами вакцинації, — всього п’ять протягом 28 днів, по одному в нульовий день під час звернення до лікаря, а потім на третій, сьомий, 14-й і 28-й день. Про жодні 20 уколів в живіт не йдеться. Є навіть схеми з внутрішньошкірним введенням вакцини, яке майже безболісне.

На думку Юрія Жигарєва, найнедолугіший міф стосується неможливості вживати алкоголь під час курсу вакцинації від сказу.

«Були випадки, коли пацієнти навіть відмовлялися від щеплень, бо думали, що не зможуть випити. Насправді під час курсу вакцинації проти сказу можна вести звичайний спосіб життя і навіть вживати алкоголь (але не ЗЛОвживати!). Офіційні інструкції до сучасних вакцин проти сказу не містять заборон щодо вживання алкоголю».

Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, що характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи.

Сьогодні, у роковини смерті французького мікробіолога, хіміка та винахідника вакцини проти сказу Луї Пастера, відзначається Всесвітній день боротьби зі сказом. Мета цього дня привернути увагу до проблем розповсюдження цієї хвороби, а також до її наслідків.

Інфекція передається людям і тваринам через укуси або подряпини, зазвичай через слину. З-поміж свійської фауни людей найчастіше інфікують коти й собаки, а в дикій природі — лисиці та вовки.

Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема, собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі.

За 8 місяців 2021 року в Україні випадків сказу не реєстрували. У 2020 і у 2019 роках зареєстрували по 1 випадку. Найвищий показник захворюваності на сказ зафіксовано у 2007 році — 7 випадків. У 2011 і 2015 роках — по 6.

Якщо вас укусила чи лизнула безпритульна або дика тварина, негайно зверніться до лікаря! Зволікання може коштувати життя!

Інкубаційний період сказу зазвичай триває 2–3 місяці, але може варіюватися від 1 тижня до 1 року залежно від таких факторів, як місце проникнення вірусу сказу і вірусне навантаження, зокрема, від:

• місця, кількості і глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову);
• кількості й активності вірусу, що потрапив у рану;
• віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).

Початкові симптоми сказу включають підвищення температури й біль, а також незвичайні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування або печіння в місці пошкодження. З поширенням вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.

Сказу можна повністю уникнути, якщо після укусу людина отримає необхідну медичну допомогу. Курс антирабічних щеплень призначають у разі ймовірного або наявного інфікування людини.

Таких щеплень має бути п’ять: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й дні. Самовільно припиняти лікування чи порушувати режим — неприпустимо!

Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків.

• Наявність вакцин у регіонах, за даними МОЗ України.

Для профілактики сказу необхідно:

• регулярно вакцинувати тварин;
• уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами;
• дотримуватися правил утримання тварин.

Для планової профілактики сказу вакцинуватися можуть люди, які професійно пов’язані з ризиком інфікування сказом: спеціалісти ветеринарної медицини, працівники ветеринарних лабораторій, клінік, мисливці, лісники та ін.

• Більше про сказ